Вірна оцінка ситуації – вірні рішення – вірні дії

Як і Ви, я не знаю, що відбувається зараз на засіданні РНБО, в якому напрямі й навколо яких питань там іде дискусія, які врешті рішення буде прийнято. Як і Ви, хотів би, щоб оцінка ситуації членами РНБО була вірною – лише тоді вірними можуть бути рішення РНБО, які Президент введе в дію своїм Указом.

Протягом тривалого часу різними каналами, публічно і непублічно, намагаюся переконати Президента, як на мене, в очевидному:

1) Президент має взяти управління обороною країни на себе особисто, як Верховний головнокомандувач;

2) управління саме обороною, адже вже давно ніякої АТО немає по суті – це масштабна армійська операція по відбиттю вторгнення ворога ззовні;

3) Президент має керувати військами через Ставку ВГК, яку треба розгорнути на основі Генштабу, як того вимагає Закон;

4) Президент для цього має оголосити режим воєнного стану – тепер уже не лише на Донбасі, але із-за запізнення з прийняттям рішення, і на Півдні України;

5) рішення Президента про введення воєнного стану Верховна Рада затвердить негайно, необхідні голоси для цього є.

Чому на цьому наполягаю? Які важливі фактори владою, на мою думку, належним чином не було усвідомлено і, відповідно, дотепер не враховано?

Викладу стисло оцінку ситуації.

Путін відкрито стягував до кордонів України добре оснащені, підготовлені, злагоджені й боєздатні війська (дислокація, чисельність, озброєння розвідці відомі).

Путін відкрито концентрував їх трьома потужними кулаками вздовж периметру: від Чернігівської та Сумської областей – далі Харківська, Луганська, Донецька області – нарешті посилене військове угруповання у Криму (розвідці відомо).

Путін на останньому етапі притупив увагу Банкової ігрищами в "мирні переговори", рукопотисканнями з економічно-газовими дискусіями – і наступного дня пішов проти України відкрито військовою інтервенцією, тепер уже на материкову частину (всім відомо).

Навіщо це Путіну? Яким бачу замисел ворога на найближчі кілька тижнів?

Ударами російських військ зі сходу (Ростовський напрям) і з півдня (Крим) утворити на материковій частині України контрольований Росією "наземний коридор" – для надійного автономного забезпечення Кримського півострова. Водою, електроенергією, продовольством, усіма необхідними товарами. Щоб не залежати від політики і рішень київської влади. Особливо зараз, напередодні холодів – у зв'язку й без того низькою пропускною потужністю паромної переправи та її імовірним перемерзанням у зимовий період.

Для досягнення цієї мети бажаний для Путіна "наземний коридор" має охоплювати південь Донецької, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей. Аби контролювати ключову інфраструктуру постачання до Криму води і електроенергії, а також вантажів – через берегову лінію Миколаївської і Херсонської областей.

Чи має Путін зараз біля кордонів України достатньо сил і засобів, аби реалізувати такий замисел? Має. І для прямого наступу на Півдні України, і для відволікаючих ударів на інших напрямах, і для паралізуючих диверсійних дій по всій території України.

Скільки часу потрібно Путіну для проведення такої операції? Приблизно 7-10 діб, а якщо поставить за мету, то може встигнути до 8 вересня – Дня освобождения Донбасса от немецко-фашистских захватчиков. Це якщо з нашого боку не буде адекватної протидії, в режимі "Стояти! Не провокувати!"

Чи може Україна зірвати плани і замисел Путіна по захопленню Півдня і утворенню "наземного коридору"? Може і повинна! Хоча, скажу відверто, за нинішніх умов це буде зробити важко, і для цього потрібні швидкі ефективні рішення і добре скоординовані дії.

Яким саме чином краще діяти нашим військовим, які частини і з'єднання і куди саме передислокувати, які резерви техніки і зброї задіяти, як змінити тактику збройної боротьби – то не для відкритої дискусії. Ще є генерали, які те розуміють, з ними мав закриту розмову і в тому переконався. Які важелі дипломатії та залучення зовнішньої підтримки і тиску на Путіна варто задіяти, це знає сам Президент.

Ситуація складна, небезпека серйозна. Але вірні рішення і вірні дії дозволять локалізувати цю небезпеку, забезпечити людям мир і спокій.

Сподіваюся, усі члени РНБО – і насамперед Президент як голова РНБО, як Верховний головнокомандувач і Глава держави – усвідомлюють важливість рішень, які вони мають сьогодні прийняти.

Чи не помиляюсь я в оцінці ситуації? Не перебільшую загрозу з боку Путіна на Півдні? Думаю, що ні. Але якби помилився, то лише на краще для всіх нас.

Оставьте ваш комментарий